Багато незареєстрованих пар помилково думають, що живуть у цивільному шлюбі. Однак правознавці вважають по-іншому, особливо коли справа доходить до поділу майна або реєстрації дітей. Чим відрізняється співжиття і цивільний шлюб, у чому його переваги та недоліки, розбиралися психологи та юристи.
Співжиття і цивільний шлюб
Багато пар, проживаючи разом без офіційного оформлення в державних органах, вважають, що у них цивільний шлюб. Але чи так це насправді?
Що таке цивільний шлюб
Що в правовому полі розуміють під словом «шлюб» (подружжя)? У Кодексі РК «Про шлюб (подружжя) і сім’ю» від 26.12.2011 дано чітке визначення шлюбу. Це рівноправний союз між жінкою і чоловіком, який укладається з метою створення сім’ї у встановленому законом РК порядку за повної і вільної згоди сторін (ст. 1 п. 26). Шлюб породжує між подружжям майнові/немайнові права та обов’язки.
У документі підкреслюється (ст. 2 п. 3), що фактичне співжиття партнерів не вважається шлюбом. Держава не прирівнює до зареєстрованого шлюбу союзи, які були укладені на основі релігійних церемоній. Проведення обряду не має правових наслідків.
У правовому полі цивільний шлюб — це окремий інститут сімейного права, який захищений державою і регулюється на міжнародному рівні. Обов’язкова умова цивільного шлюбу — реєстрація в РАЦСі (орган запису актів цивільного стану).
Ось що дає подружжю зареєстрований союз:
- Коли народжується дитина, чоловік автоматично визнається батьком: запис про укладення шлюбу стає підтвердженням батьківства (ст. 46 п. 2).
- Подружжя має рівні права на набуте в шлюбі майно. Воно вважається спільно нажитим (ст. 33). Виняток становлять випадки, коли майнові права подружжя були прописані в шлюбному договорі. Тоді матеріальні цінності розподіляється іншим чином. У разі розлучення поділ майна здійснюється відповідно до закону РК.
- Після смерті одного з подружжя спадщина ділиться між спадкоємцями першої черги відповідно до закону, встановленого державою.
Що таке співжиття
Співжиттям називають відносини між чоловіком і жінкою, які живуть разом, але не оформляли союз (шлюб) у встановленому законом РК порядку.
На побутовому рівні подібні стосунки називають цивільним шлюбом, але в юридичному полі такий статус має тільки офіційно зареєстрований у відповідних органах (РАЦС) союз.
Зверніть увагу на такі важливі юридичні нюанси співжиття:
- Коли народжується дитина у співмешканців, чоловік повинен підтвердити факт батьківства. Його встановлюють на підставі спільної заяви матері та батька (ст. 47 п. 5). Подання заяви здійснюють безпосередньо до органів РАЦСу. Якщо батько відмовляється визнати спорідненість із новонародженим, його батьківство доводиться в судовому порядку на підставі генетичної експертизи.
- Співмешканці не мають спільного права власності. Тобто якщо союз розпався, то про поділ майна не йдеться: кожен забере те, що на нього записано.
- У разі смерті одного зі співмешканців, другий за законом не вважається близьким родичем, тож претендувати на спадщину може лише тоді, коли існує заповіт померлого на його користь.
Простіше кажучи, цивільний шлюб — це офіційно зареєстрований шлюбний союз, а співжиття — це спільне проживання пари без відповідної реєстрації держорганами. Ототожнювати ці поняття не можна.
У цивільному шлюбі обоє володіють рівними правами, а під час співжиття партнери не пов’язані зобов’язаннями і не мають соціальних гарантій, які регламентують закони країни.
Плюси і мінуси співжиття
Чи готові казахстанці укладати офіційний шлюб або вважають за краще не брати на себе законних зобов’язань? У доповіді, яку в 2019 був зроблений ОФ «Інститут рівних прав і рівних можливостей Казахстану», наведені дані, які показують, що для казахстанців прийнятним залишається офіційний шлюб. Думку, що реєстрація шлюбу обов’язкова, підтримали 72,9%.
Чому люди погоджуються на співжиття і які в неофіційному союзі є плюси і мінуси?
Чому люди обирають співжиття
Співжиття в минулому категорично засуджувалося суспільством, а люди, які перебували в такому союзі, ставали ізгоями. Сьогодні чоловік і жінка вільно обирають формат стосунків. Хоча співмешканці більш уразливі в правовому плані, ніж законне подружжя, багато хто віддає перевагу фактичному співжиттю без штампа в паспорті.
Чим керуються партнери? Письменник, поет, критик Сергій Арутюнов у книжці «Навіщо йти до РАЦСу, якщо шлюби укладаються на небесах, або Цивільний шлюб: «за» і «проти»»» зазначає, що цілі сучасного суспільства змінилися:
- раніше кожна людина була частиною єдиного організму (соціуму) і прагнула до вступу в шлюб і виховання потомства;
- сьогодні основна цінність суспільства — окрема людина та її блага, які не завжди ідентичні інтересам її оточення.
Відома демографиня, соціологиня та гендерологиня Ольга Ісупова виокремлює такі психологічні чинники вступу в неформальний шлюб:
- Бажання уникнути зобов’язань щодо ненадійної людини.
- Прагнення чоловіка уникнути матеріальної відповідальності за дружину і дітей.
- Намір жінки не стати безоплатною домогосподаркою для чоловіка і його сім’ї.
- Спроба уникнути проблем, які можуть виникнути у вирішенні пов’язаних зі спільними дітьми питань.
Ольга пише, що співжиття може бути стадією на шляху до офіційного шлюбу, бути його альтернативою або розглядатися як можливість уникнути самотності.
Переваги співжиття
Кандидатка соціологічних наук, доцентка В. М. Чурсіна вказує, що:
- 90% жінок, які перебувають у незареєстрованому шлюбі, вважають себе заміжніми;
- 70% чоловіків упевнені, що в таких стосунках вони незалежні та вільні.
Чи існують плюси у стосунках без зобов’язань?
Ось плюси подібного союзу:
- можливість краще пізнати партнера, зрозуміти власні почуття;
- мінімальні матеріальні претензії обох сторін у разі розриву;
- вірогідність дистанціювання від стереотипів у створенні шлюбних стосунків, відкритість до творчості та експериментів у побудові сім’ї;
- формування стосунків, які ґрунтуються на безмежній довірі та любові, а не матеріальному розрахунку;
- необмежений особистий простір і свобода партнерів;
- перевірка сумісності характерів, психофізіологічної гармонії;
- економія на офіційній церемонії, весіллі.
Чурсіна пише, що для незалежних і рівноцінних у фінансовому плані осіб незареєстрований шлюб підходить за всіма аспектами. Для менш захищених у матеріальному плані людей (жінки та діти) співжиття більш небезпечне, бо дає менше стабільності та впевненості в завтрашньому дні.
Недоліки незареєстрованого шлюбу
Психотерапевт Марина Маркатун зазначає, що в парах, які до офіційної реєстрації шлюбу проживали разом, відсоток розлучень вищий, ніж у подружжя, що не мало подібного досвіду. Пояснюється це тим, що в співжитті в партнерів виробляються певні стереотипи та особливий формат стосунків, який вони підсвідомо переносять в офіційний шлюб.
Досвідчений фахівець у галузі психології особистості, соціальної та педагогічної психології Артур Реан наводить такі мінуси співжиття:
- Конфлікти, що виникають, вирішуються між партнерами у складному процесі переговорів.
- Союз переважно будується на підпорядкуванні. Провідний партнер вирішує, чи зберігати стосунки, а залежний погоджується на будь-які умови, щоб бути поруч.
- У низці пар один або обидва партнери вступають у стосунки на стороні. Несхвально до стороннього зв’язку ставляться 53,1% дівчат і 27,5% молодих людей. Зради відбуваються частіше, ніж у зареєстрованих шлюбах.
- Майнова незахищеність обох партнерів та складнощі, які виникають під час реєстрації народжених парою дітей.
Погоджуватися на незареєстрований шлюб чи вирушати до РАЦСу для оформлення законних стосунків — особиста справа кожної людини. Психологи впевнені, що знайти в союзі гармонію та особисте щастя можна в будь-якому вигляді стосунків. Прислухайтеся до порад фахівців і обирайте той вид шлюбу, який найбільше підходить обом партнерам.
