Висококонтагіозна хвороба, що провокується патогенами вірусної етіології, відноситься до небезпечних, так як відрізняється великим відсотком летальності, тим більше серед цуценят до 5 місяців.
Вірус здатний вражати не тільки шлунково-кишковий тракт, викликаючи великі зміни, а й інші структури організму – Серцевий м’яз, нервову і судинну систему, імунітет.
Патологія має п’ять відмінних, яскраво виражених ознак, сукупний прояв яких дозволяють з підвищеною часткою ймовірності говорити про наявність у тварини даної хвороби.
1. Сильна млявість вихованця
Характерною ознакою інфікування собаки ентеритом, спровокованим активністю парвовірусу, вважається сильна млявість собаки.
Хвороба вражає не тільки кишковий тракт, але також буде причиною зневоднення організму, що призводить до передчасного руйнування білих кров’яних тілець, порушуючи роботу імунної системи.
У собак, не щеплених від парвовирусного ентериту, тим більше це стосується цуценят до 5-ти місяців на увазі специфік роботи імунної системи, початкові ознаки інфекції з’являються через 2-3 дня. У ветеринарії описані випадки довгого прихованого протікання захворювання аж до 2 тижнів.
Виділяють більше десяти видів напрямки парвовирусного ентериту-надгострий або швидкий, гострий, підгострий і абортивний. За клінічній картині, вірусна хвороба може бути:
- серцевий;
- кишковий;
- змішаної або комбінованої.
Сильна млявість собаки, може вказувати на розвиток парвовирусного ентериту в першій стадії. Але також, сильна млявість тварини може говорити про розвиток серцевої або міокардитної форми патологічного процесу.
Серцевий м’яз, уражена вірусом, не може впоратися з власними функціями.
Відрізняється це появою задишки, слабкістю, порушенням серцевого ритму і слабким пульсом. В основному, такі ж симптоми властиві для цуценят до 8 тижнів. Парвовірусний ентерит в даній формі у цуценят дуже часто протікає миттєво, смертельний результат приходить через 2 дні.
2. Відмова від корму
Високозаразная хвороба, вражає переважно травний тракт, відрізняється таким симптомом, як відмова від корму. Переважно при розвитку комбінованої форми у собаки уражається не тільки кишечник, але і респіраторний тракт.
Болі в животі, провокують появу розлади травлення. Собака відмовляється від їжі, а іноді не бажає приймати навіть воду. Після будь-якого прийому їжі у тварини відкривається блювота.
Вихованець буде в пригніченому стані, намагається зникнути від власника, забившись в темний куток. Відмова від корму раптовий, а не поступовий.
У зоні ризику по інфікуванню-слабкі тварини не вакциновані, після своєчасних втручань, а ще самки і цуценята не вакцинованих сук.
3. Сильна блювота
Дуже часто у собак діагностується кишкова форма парвовирусного ентериту. Характерним для цієї форми патологічного процесу вважається сильна блювота, що повторюється систематично. В результаті відмови від їжі і розвивається на цьому тлі анорексії через 2 дні з’являється розлад шлунку і сильне зневоднення.
Напади нудоти і подальше виверження шлункового вмісту – привід негайно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки.
Кишкова форма може протікати гостро і підгостро, що дає невеликий шанс на порятунок тварини.
У дорослих собак в силу індивідуальних специфік роботи імунної системи може статися самостійне лікування, однак без підтримки ліками кишкова форма парвовирусного ентериту призводить до загибелі тварини.
4. Температурна зміна тіла
Будь-який процес запалення, що розвивається в організмі, відрізняється зміною показників температури.
При легких запаленнях, температура змінюється локально. Якщо ж в організмі вирує вірус, температура тіла збільшується глобально. При парвовирусном ентериті процес запалення може зачіпати всі тканини організму. Це призводить до температурного зміни. У тварини відзначається збільшення до 41 градуса при нормі 37.5 – 39 градусів.
При нормальній роботі імунної системи і належному лікуванні, показники температури приходять в норму через 2-3 дні. Наприклад якщо з початку захворювання температура тіла у тварини збільшилася, а потім різко опустилася до 36 градусів, результат може бути несприятливим.
5. Смердючий пронос зі слизом
Звичайною ознакою інфікування собаки парвовірусним ентеритом, вважається смердючий пронос з високою кількістю слизу.
Кишкова форма інфекції дуже затребувана, так як вірусного агента простіше за все розмножитися і висловлювати власну активність власне в тканинах кишечника. Це пов’язано з тим, що клітини в кишечнику оновлюються набагато швидше, ніж в інших частинах організму.
Маси Кала при ентериті, викликаному парвовірусом, не сформовані, рідкі, можуть змінювати відтінок. Пронос зеленого кольору зі слизом і різким смердючим запахом – характерна риса інфекції.
Парвовирусному ентериту схильні всі категорії собак, незалежно від породи, розмірів або віку. З причини особливостей, смертельний результат частіше приходить у маленьких цуценят і собак зі слабким імунітетом. У більшості випадків, відсоток летальності у цуценят до 5 місяців може становити 80%. У дорослих тварин парвовірусний ентерит викликає ускладнення в організмі, що закінчуються загибеллю собаки в 15% всіх оформлених випадків.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.