Гепатоз це не одне захворювання, а ціла група патологічних змін, які зачіпають печінкові структури. Вони пов’язані з порушеннями в процесах метаболізму.
Специфічними особливостями гепатозу стають переродження тканин печінки, а ще зміна кількості структурних одиниць – гепатоцитів. Гепатоцити схильні до некрозу, провокуючи серйозні порушення в організмі домашнього вихованця.
Гепатози мають схожу клінічну картину з гепатитами, запаленнями, що локалізуються в печінкових структурах. При цьому під час розвитку гепатозу, запальні вогнища в печінці відсутні.
Небезпека істинного гепатоза у собаки полягає в тому, що патологія на дуже перших етапах розвитку не вимальовується вираженою симптоматикою. Ознаки хвороби стають яскравішими лише тоді, коли основна частина печінки вже вражена, і допомогти тварині виходить нечасто.
Сутність гепатозу, як стану
Гепатоз печінки у собак собою являє своєрідний фактор порушень, що розвиваються в обмінних процесах. У ветеринарії поділяють гепатоз на жировий (жирова дистрофія) і амілоїдний.
Жировий тип гепатозу або жирової дистрофії, відрізняється вираженим процесом переродження тканинних структур ліпідного типу. Амілоїдоз розвивається в результаті надмірного накопичення в печінці патологічного протеїну.
Необхідно виділити, що жировий гепатоз діагностується в кілька разів частіше, ніж амілоїдна форма захворювання. Дистрофія жирового типу в тканинах печінки, з’являється в результаті порушень травних процесів. Погані недорогі корми, мають в складі масу заборонених елементів, погано впливають на ріст і розвиток, а ще хорошу роботу не тільки печінки, але і всіх органів.
Розрізняють гостру і затяжну форми жирової дистрофії. Є також ряд моментів, побічно впливають на розвиток дистрофічних процесів в печінці собаки.
- Грибкові інфекції. Здебільшого цвілеві гриби, що виділяють токсичні речовини, різко негативно позначаються на роботі гепатоцитів. Потрапляє в організм вихованця грибкова хвороба поряд з простроченою продукцією і не якісними кормами.
- Ожиріння. Перевищення маси тіла, що виникає при регулярному переїданні, провокує порушення в роботі печінки. Особливо часто діагностується жировий гепатоз у собак старше 8 років.
- Порушення роботи ендокринної системи. Цукровий діабет погано проявляється на роботі всього організму і печінка не виняток.
- Токсини, що проникають в організм з токсичних рослин. Багато собак схильні до поїдання свіжої трави. Певні види рослин мають небезпечний сік і містять досить небезпечні отрути. Подібні речовини, як алкалоїди і сапоніни багато потрапляють в травний тракт собаки, всмоктуються в кров і стають основою інтоксикації.
- Захворювання, спровоковані патогенною бактеріальною мікрофлорою або ж вірусними агентами. Хвороба, що розвивається в організмі, йде через кров і проходить через фільтр печінкою. Гепатоцити беруть на себе основний удар в боротьбі із захворюванням інфекційної природи. В результаті порушень правильної роботи печінкових структур, розвивається інфікування крові або сепсис.
- Хвороби постійного характеру печінки і нирок. Виникнення закупорки жовчних проток, патології генетичного характеру при утворенні портальної вени, холецистити, конкременти в жовчному – провокують виникнення дистрофічних процесів.
- Гепатоз у собаки старше 8-10 років-часте явище, що розвивається на тлі ожиріння. У молодому віці жирова дистрофія печінки носить ідіопатичний тип (не впізнаного типу). Амілоїдна форма гепатозу може виникати у певних виняткових порід, а ще при постійних процесах запального характеру в гепатоцитах.
Симптоматика захворювання
Симптоми гепатозу у собак конкретно залежать від форми, яку прийняв патологічний процес. Гострий вид дистрофії, відрізняється поступовим наростанням клінічної картини, з проявами отруєнь організму.
Собака ставати апатичною, відмовляється від їжі. Тварина не бажає тривало гуляти і грати в рухливі ігри, любить лежати і не висловлювати активності.
Згодом, на помітних слизових оболонках собаки, можна помітити відмінні зміни в роботі печення – жовтяницю. Іктерічность вказує на небезпечне загальний стан здоров’я тварини, і вимагає термінового втручання професіоналів.
Ветлікар повинен надати допомогу до настання печінкової коми, спровокованої дуже високим скупченням продуктів процесів обміну.
Хронічний вид дистрофії печінки має наступні ознаки:
- небажання тварини їсти звичайну їжу, зміна маси тіла на тлі анорексії; ;
- Стани собаки, що нагадують летаргію (довгий сон);
- розлади в роботі кишково-шлункового тракту-нудота і виверження вмісту шлунка з домішками жовчного секрету, а ще діарея або ж обстипация (запор);
- проблеми у функціонуванні слинних залоз;
- проблеми в роботі центральної нервової системи, що розвиваються в результаті отруєння організму своїми продуктами метаболізму; на тлі розвивається гепатоенцефалопатії;
- сильна м’язова слабкість, тим більше в відділі шиї хребта;
- раптове збільшення в розмірі обсягів печінки (відзначається виключно в результаті проведення ультразвукового дослідження).
Амілоїдна форма дистрофії печінки характерна появою всіх вищевказаних ознак. Крім цього, додаються збої в роботі інших важливих систем організму. З’являються проблеми у функціонуванні міокарда і судин, страждають нирки, характеризуючись сильними набряками по всій периферії. Дуже ймовірно розвиток водянки порожнини живота (асциту).
Лікування і профілактика
Лікування у собаки гепатозу, починається тільки в результаті проведення ряду лабораторних діагностичних досліджень. Хворому тварині з підозрою на гепатоз, наказують загальний клінічний огляд, біохімію крові і загальний клінічний аналіз, здачу зразка урини. Інструментальними методиками є-дослідження за допомогою ультразвуку, рентгенографія, біопсія тканин ураженої печінки, а ще забір синовіальної рідини.
Після проведених досліджень, ветеринар на підставі отриманих даних, призначає максимально відповідне лікування. Терапія передбачає всеосяжний підхід. При перших ознаках дегідратації організму собаки, призначається інфузійне вливання спеціалізованих розчинів. Порушення в процесі травлення, припускають застосування препаратів для зупинки нападів нудоти і блювоти.
Хворому тварині рекомендується спеціальна дієта. Відмова від їжі означає, що пацієнт повинен отримувати зондове харчування. У складі їжі для собаки з діагностованим гепатозом, повинні превалювати протеїни.
Що стосовно важкої форми патології-амілоїдної, лікування полягає в усуненні симптомів. Повністю вилікувати вихованця не можливо. Застосовуються внутрішньовенні вливання спеціалізованих розчинів, що підтримують роботу організму на хорошому рівні. Якщо ж виявлені великі геморагії в області печінки, проводитися термінове своєчасне втручання. Ділянка який вражений печінки січуть. Призначається лікувальна терапія.
Для контролювання процесів скупчення амілоїдного, отруйного для організму протеїну, наказують спеціалізовані препарати. Також в комплексі призначаються різні підшкірні ін’єкції. Етоті препарати потрібні для розщеплення токсичних форм білка, а ще для зниження процесів запалення.
Лікування жирової дистрофії і амілоїдного гепатозу у собак, процес, що затягується на довгі місяці. Хворому тварині, якому встановили спеціалізований харчової зонд, потрібно особливе харчування. Собаку необхідно вберегти від стресових ситуацій, надаючи максимальний спокій і самітність.
З метою попередження гепатозу у собак, потрібно дотримуватися ряд нескладних правил. Вони зачіпають організації правильного раціону харчування для улюбленця, постійних профілактичних оглядах у лікуючого ветлікаря.
Існуючі хронічні захворювання-запалення тонкого або товстого відділу кишечника, гастрити, повинні бути вчасно вилікуваними. токсичні рослини, які можуть спровокувати отруєння організму собаки, рекомендується відсунути подалі або ж зовсім позбавиться від них.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.