Оголошення Запоріжжя

Коли католицький Великдень у 2023 році? Католицький календар визначив дату Великодня 9 квітня. Він настане на тиждень раніше за православний Великдень, що трапляється у 45% випадків.

Чому свято, присвячене одній події, відзначається християнами східного і західного обрядів у різні дати? Поділ стався майже через півторатисячолітнє життя за єдиним календарем.

Для перших християн пам’ять про воскресіння Спасителя була тісно пов’язана зі стародавнім іудейським святом Песах, у дні якого і відбулися євангельські події. Тому різні групи християн відзначали Великдень або в перший день Песаха, або в неділю після нього.

Перший Вселенський собор 325 року постановив для всіх християн відзначати Воскресіння Христове в один день. Богослов і доктор теології Володимир Хулап зазначає, що собор подолав протиріччя між різними місцевими церквами заради досягнення єдності.

Точні дати євангельських подій були невідомі, знали лише, що сталися вони навесні. Тому собор встановив принципи визначення дати Великодня, спираючись на сонячно-місячний астрономічний календар:

• Свято має відбуватися після 1-го повного місяця (місячний календар), що настає після весняного рівнодення (сонячний календар). При цьому поклали днем рівнодення завжди вважати 21 березня.
• Днем Великодня може бути тільки неділя.
• Воскресіння Христове не повинно збігатися з іудейським Песахом.

Усі наступні століття аж до XVI століття весь християнський світ відзначав своє головне свято в один день. 1562 року було проведено реформу старого юліанського календаря, яка усунула накопичені астрономічні похибки.

Ця реформа, на думку фахівця зі стародавніх текстів Олени Сморгунової, порушила єдність святкування Великодня. Католицькі країни перейшли на новий григоріанський календар, а православна церква залишалася на старому юліанському літочислення. Різниця в датах Великодня поглибилася ще й тому, що в пасхаліях рівнодення беруть не астрономічне, а розрахункове, календарне, як постановив собор 325 року.

У церковному календарі низка свят і подій пов’язана з датою Великодня, тому вони теж перехідні. У католицькому календарі визначено такі дати 2023 року:

• Піст розпочався 22 лютого з Попелястої середи і триватиме до 8 квітня.
• Вербна неділя — 2 квітня.
• Страсний тиждень із 3 по 8 квітня.
• Вознесіння Господнє — 18 травня.
• П’ятидесятниця (Зішестя Святого Духа) — 28 травня.

Так уже майже 500 років католики і православні відзначають великодні події в різні дати. Різниця в датах Великодня двох конфесій може становити від 1 до 4-5 тижнів і збігається у 30% випадків.

Католицькі традиції святкування Великодня

Як католики святкують Великдень? У католиків Воскресінню Христовому передує 46-денний піст і Страсний тиждень. Великодня неділя і наступний за нею тиждень називаються Октава Великодня, коли в костелах відбувається особлива служба. Свято має сімейний характер і супроводжується особливими традиціями.

Католицький піст починається за 46 днів до Великодня в Попільну середу, коли в храмах проводиться обряд посипання голови попелом. Це символізує розбиття і покаяння в гріхах.

Сам католицький піст менш суворий, обмежень у їжі дотримуються протягом 40 днів, у неділю вони знімаються. Забороняється вживати тільки м’ясо, інші продукти тваринного походження допускаються в дні посту.

На Страсному тижні проводяться особливі меси у Великий четвер і в Страсну п’ятницю. Як пише Антоній Саприкін, для католиків Страсна п’ятниця — один із найзначніших днів католицького літургійного року.

У різних європейських країнах для цього тижня склалися народні традиції:

• У середу здійснюють обряд утоплення Юди. Опудало його кидають у річку і закидають камінням, поки не піде під воду.
• Поляки під час посту часто готують особливий суп з оселедцем. Потім із радістю завершують піст «похоронами» цього супу — горщик із ним закопують у землю.

До свята готують великодній кошик, який освячують у костелах. Доктор історичних наук Лариса Ликошина пише, що у великодній кошик збирають 7 великодніх продуктів.

Ритуальні паски в Європі печуть не скрізь, але прийнято готувати інші солодощі:

• В Італії — пиріг із цукатами у формі голуба.
• У Польщі — мазурек із горіхами та фруктами.
• В Іспанії — торт, прикрашений шоколадними фігурками зайців.

Особливе богослужіння — Велике чування — починається в костелах ще в суботу ввечері напередодні Великодня. Перед літургією запалюється найбільша свічка — пасхал, від якої запалюють свічки всі парафіяни. Після Великого чування, з опівночі, починається великодня меса.

З недільного ранку свято відзначають у родинному колі за святковою трапезою. Потім починається традиційний пошук подарунків — полювання за крашанками — фарбованими, шоколадними, цукровими, карамельними. Вважається, що їх приносить великодній кролик.

Автори журналу Voice пишуть, що ця традиція відома ще з XVII століття і прийшла з Німеччини, де кролик був улюбленим казковим героєм і став великоднім символом процвітання та успіху. Полювання супроводжується іграми: катанням яєць на галявинах, з пагорбів, перегонами з перешкодами, коли потрібно втримати яйця в ложках.

Стара традиційна розвага цього дня — вуличні вистави на релігійні теми. Проводяться місцеві святкові заходи на Великдень: в Америці популярні паради та фестивалі, в Австралії — карнавали з атракціонами, шоу та конкурсами, продажем великодніх сумок з іграшками та частуваннями.

Великодні традиції та обряди у всіх християн схожі, бо мають спільний духовний сенс — віру в перемогу життя над смертю. Різні дати свята стали звичними й освячені віковими традиціями в кожній конфесії.

Унікальна добірка новин від нашої редакції