Оголошення Запоріжжя

Алмати, як і будь-який інший мегаполіс, змінюється з кожним роком — для когось на краще, для когось на гірше. Comode.kz пропонує поностальгувати за старою Алма-Атою, подивившись 8 радянських фільмів.

Ангел у тюбетейці, 1968 рік

У цьому фільмі місто відіграє особливу роль: чудові панорами гір Заілійського Алатау, новобудови, просторі вулиці і жителі міста, одягнені за модою того часу — фільм сповнений кадрів з видами старої Алма-Ати. Легкий і чудовий фільм, знятий видатним режисером казахстанського кінематографа Шакеном Аймановим з Аміною Умурзаковою в головній ролі, розповідає кумедну історію про те, як мати, не бажаючи миритися з холостяцьким життям свого сина, бере ініціативу в свої руки. На окрему увагу заслуговують музичні фрагменти фільму. До речі, свого часу багато хто знав знамениті мелодії — «Пісню про Одіссея», «Пісню про матір», а фільм залишався в невідомості.

Наш милий лікар, 1957 рік

Цю музичну комедію варто подивитися заради приголомшливих краєвидів околиць тодішньої столиці — за сюжетом головний герой доктор Анатолій Миколайович Лавров працює в санаторії поблизу Алма-Ати (ну і, звісно, заради чудових пісень — «Надо мною небо синее», пам’ятаєте?). Наприклад, у фільмі є унікальні кадри озера Іссик до того, як його спустошили після селю 1963 року. До речі, якщо вже дивитися, то кольорову версію фільму — 2011 року фільм відреставрували і колоризували на студії «Казахфільм».

Шок і Шер, 1972 рік

Це фільм про зворушливу дружбу маленького хлопчика на ім’я Шер і лошати Шока. Коли батько Шера вирішує продати лоша, хлопчина вирушає в Алма-Ату, щоб відшукати свого найкращого друга. І поки він його шукає, раз у раз миготять кадри, в яких можна побачити проспект Абая, Центральний парк культури і відпочинку, міський іподром, магазин «Казахстан».

Голка, 1988 рік

Мабуть, це найвідоміший фільм, у якому є види старого міста. Майже весь фільм із Віктором Цоєм у головній ролі знято в Алма-Аті (за винятком сцен на Аральському морі). Перегляд «Голки» — це можливість поглянути на місто очима головного героя Моро: залізничний вокзал «Алма-Ата-2», Арбат, парк 28 гвардійців-панфіловців і та сама Тулебайка… До речі, в інтернеті є безліч цікавих фактів про ті алматинські місця, де теж знімали сцени цього фільму, але на карті міста їх давно вже немає.

Солодкий сік всередині трави, 1984 рік

Історія першого кохання восьмикласниці Сюйрік розвивається на тлі осіннього міста і під музику композитора Толегена Мухамеджанова. Дощова погода, знайомі місця в парку імені Горького, рейки трамвайних ліній, мокрий асфальт, звуки рояля — все в цьому фільмі (який справедливо можна назвати одним із найкращих фільмів юнацького радянського кіно) змушує перейнятися не тільки романтичними і щирими стосунками між головними героями, а й загалом атмосферою того часу.

Мій дім на зелених пагорбах, 1985 рік

Світ дитинства, яким його звик бачити маленький Арман, — це безкраї казахські степи і білосніжні отари овець, що пасуться на крутих схилах зелених пагорбів (що може бути краще за наші гори?), ясне небо над головою, собака, беркут. Весь цей світ звузився до розмірів алматинської школи-інтернату зі своїми законами і незнайомими людьми, коли Арман пішов у перший клас…

Балкон, 1988 рік

Дія фільму відбувається в п’ятдесяті роки в Алма-Аті, і спеціально для сцени масової бійки в районі ТЮГу було відтворено бутафорські статуї зі сходами, що стояли поруч із театром у той час. Також у фільмі можна побачити старий алматинський кінотеатр ТЮГ, який городяни називали «стайнею». У 1985 році кінотеатр і театр згоріли, і на їхньому місці побудований житловий комплекс «Столичний».

Жінка дня, 1989 рік

Крупним планом у фільмі — дівчина Саша, яку зіграла Аліка Смєхова, а тлом — Алма-Ата, місто, в якому відбуваються всі події в житті Саші (уважний глядач помітить ряди Зеленого базару, район поруч із гастрономом «Столичний»). А якщо ви ніколи не бачили «Жінку дня», то напевно чули пісню з цього фільму «Я кличу вчорашній дощ» у виконанні Тетяни Анциферової.

Бонусом до цих картин пропонуємо подивитися міні-фільм під назвою «Місто моєї весни», знятий 1960-го року.

«Видова кінолистівка «Казахфільму» про столицю КазССР Алма-Ату. Показані всі знакові місця: Театр Опери та балету імені Абая, Стара площа з пам’ятником Леніну, ВДНГ. Для тих, хто ностальгує за старою-доброю Алма-Атою. Авторський коментар не несе будь-якого значущого смислового навантаження, скоріше просто створює настрій. Наївні слова, наївні обличчя, чисті вулиці і красиві дівчата. Алма-Ата вже ніколи не буде такою», — йдеться в описі до міні-фільму.

Унікальна добірка новин від нашої редакції