Оголошення Запоріжжя

Які найвідоміші заповідники Казахстану? Міжнародне значення мають Коргалжинський і Наурзумський заповідники. Території понад 100 тис. га займають Аксу-Джабаглінський, Маркакольський і Устюртський державні природні заповідники. За міжнародною класифікацією вони належать до категорії 1А — суворі природні резервати. Усі заповідники включені до переліку особливо охоронюваних територій РК.

Коргалжинський заповідник

Що охороняється в заповідниках Казахстану? У кожному заповіднику зберігається в природному стані його природний комплекс, який має спільне походження та історію розвитку. Об’єктами охорони та вивчення в них стали цілинні степи, пустелі, системи озер і гір у єдності з рослинним і тваринним світом. Заповідники закриті від будь-якого впливу людини. Допускається тільки наукова та просвітницька робота.

Коргалжинський заповідник створено 1968 року, розширено 2008-го. Зараз це найбільший заповідник у країні, площа його перевищує 543 тис. га.

У центрі заповідної зони система подвійного озера — проточного Коргалжин і безстічного Тенгіз, з’єднаних між собою. Ці водно-болотні угіддя унікальні: тут схрещуються два міграційні шляхи перелітних птахів — центрально-азійський і сибірсько-Південний-європейський. 1976 року заповідник було внесено до списку Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя. Озеро Тенгіз увійшло до мережі найунікальніших у світі живих озер.

Серед рослин заповідника є ендеміки: астрагал казахстанський, серпуха киргизька, серпуха розсічена. Зустрічаються рідкісні червонокнижні рослини: тюльпан пониклий, тюльпан Шренка, простріл жовтіючий, горицвіт волзький.

У фауні заповідника переважають птахи — 365 видів. З них 42 види птахів внесені до переліку рідкісних і зникаючих. Зустрічаються рожеві пелікани, фламінго, савки.

Наурзумський заповідник

Заповідник створено 1931 року, з 1951 до 1966 року був закритий, потім статус його відновлено. Розширювався в 1976 і 2004 роках, зараз займає понад 191 тис. га і складається з трьох ділянок:

• Наурзум — система озер зі злаковими луками.
• Сипсин — ліси, степи, сухі луки, заболочені озера.
• Терсек — сосновий бір, різного типу степи.

У Наурзумському заповіднику зберігаються в природному стані природні комплекси степової зони. Разом із Коргалжинським заповідником вони склали об’єкт «Сари-Арка — степи і озера Північного Казахстану». У 2008 році цей об’єкт було занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Рослинний світ заповідника характерний для степової зони. У реліктових соснових лісах трапляються ендеміки: астрагали, чебрець казахстанський, льоньонка довгоплідна. До переліку рідкісних і зникаючих рослин внесено березу киргизьку, росичку круглолисту.

У заповіднику особливо багата орнітофауна. Степи населяють жайворонки, кречетка, журавель-красавка, степові орли. Поблизу озер живе плискавка, перепілка, сіра куріпка. У луках і лісах — тетерук, дятел, іволга, синиця. Багато хижих птахів: беркути, соколи, шуліки, яструби.

Ссавців налічується 44 види, 42 з яких мешкають тут постійно. У заповіднику водиться сайга, козуля, лось, кабан, вовк, лисиця, рись, горностай, ласка.

Аксу-Джабаглінський заповідник

Це перший і найстаріший у Казахстані природний заповідник. Він був створений 1926 року в західному краю хребта Таласського Алатау. Потім до нього приєднали каньйон річки Аксу та інші території. Зараз площа заповідника становить близько 132 тис. га.

Найвищі точки заповідника — пік Сайрам (4 238 м), льодовиковий хребет Бугулутор (3 926 м). У складі заповідника близько трьох десятків невеликих озер, гірська річка Аксу в глибокому каньйоні та річка Жабагили.

Флора заповідника представлена хвойними лісами, рослинністю скель і осипів, є 23 види плодових дерев. Емблемою заповідника став тюльпан Грейга, що має пелюстки до 15 см. Квітка занесена до Червоної книги Казахстану, близько 300 сортів її вирощують у ботанічних садах Західної Європи та країн СНД.

У заповіднику мешкають 52 види ссавців, з яких 10 внесено до Червоної книги РК, зокрема сніговий барс, бабак Мензбіра, підвид архара, бурий ведмідь, туркестанська рись.

З безлічі пернатих 11 видів — рідкісні червонокнижні. Двом видам птахів загрожує глобальне зникнення — деркачу і білокрилому дятлу.

Маркакольський заповідник

На схилах південного Алтаю на висоті понад 1,5 тис. м 1976 року було створено Маркакольський заповідник. У 2007 році його розширили, зараз він займає площу близько 103 тис. га.

Назву заповіднику дало високогірне озеро Маркаколь. В озеро впадає 27 невеликих річок і струмки, вода дуже м’яка і ультрапрісна, в ній водиться харіус, голець, піскар. На околицях озера природний комплекс складають субальпійські та альпійські луки, модринова тайга, гірські хвойні ліси, зарості смерекового стланика. У підліску росте акація, смородина, горобина, лісова малина, папороть, хрестовик, ясменник.

У заповіднику водяться лосі, козулі, марали, вовки, росомахи, горностаї, соболі, американські норки. Зустрічаються червонокнижні снігові барси, бурі ведмеді. Багатий заповідник пернатими, їх тут 250 видів: качки, кулики, чайки, тетеруки, рябчики, рідкісний чорний лелека, що охороняється. Багато хижаків: шуліки, беркути, яструби, орлани-білохвости.

Устюртський заповідник

Природний комплекс, що охороняється, створено 1984 року, площа його — понад 223 тис. га. Тут зберігаються унікальні пустельні ландшафти плато Устюрт: сухі русла, западини, пустельні простори, безстічні западини, на дні яких в’язкий солончаковий мул.

У цьому комплексі північної пустелі вижили представники живої природи. На глинистих і щебнистих ґрунтах ростуть полинові, в’юнкові, саксаулові рослини 263 видів. Деякі занесені до переліку рідкісних і зникаючих, їх охороняє держава: м’якоплідник крітмолистий, катран беззубий, марена крейдяна, молочай твердобокальчастий, солянка хівінська.

Зі ссавців занесені до Червоної книги Казахстану муфлон, джейран, каракал, манул, барханний кіт, медоїд, гепард, леопард. Мешкають у заповіднику червонокнижні птахи: фламінго, балобан, сапсан, стерв’ятник, степовий орел, беркут, пугач, пугач, джек, змієїд.

Де розташовані заповідники Казахстану? Алматинський заповідник розташований в Алматинській області, у Туркестанській — Каратауський і Аксу-Джабаглінський (частково — на території Жамбилської області). У Костанайській області розташований Наурзумський природний комплекс, у Кизилординській — Барсакельмеський, Коргалжинський заповідник — в Акмолинській і Карагандинській областях, Устюртський розташований у Магістауській області. ВКО представлена Маркакольським, Західно-Алтайським і Алакольським (частина — в Жетисуській області) заповідниками.

Охоронні території в Казахстані становлять понад 8% площі країни. Це унікальна база наукових досліджень для вчених усього світу.

Для наступних поколінь у заповідниках зберігаються унікальні первозданні куточки різноманітної природи, рідкісні представники флори і фауни. Сьогодні в них доступні пізнавальні екскурсії.